Сьогодні 9 липня…вже п»ять днів не було сил писати і можливості писати. Час тут біжить не помітно…вже другий день споримо на полі, що яке сьогодні число і день тижняJ - аж не віриться. В роботу ми втяглися не зважаючи на зливи і палюче сонце! Протягом робочого дня розважають нас поляки! Ми вже з ними і в міста грали, і співали – весело, але…страшенно відволікає. Вже радуємось, коли подалі від них збираємо))
О півночі 10 липня мене будить дзвінок він рідних з першими привітаннямиJ, а також дзвінок від Паші! Приємно чути рідні голоси…з під ковдри чути слова «дякую…». Сестра нагадує про подарунок, який вона ще вдома мені віддала, дає право його відкрити…ледва знаходячи дорогу в темноті на кухню, розпаковую подарунок…Аааааааааааа, а там заяць – такий класний, з гнучкими вухами, лапками, з квіточкою і різнокольорова банданка! Ранком мене будить звук від надуваючи шариків))) Остаточно прокинувшись мене чекав сюрприз: вся кімната в шариках , а в центрі подаруночок – день почався приємно!!! От так мої друзі підготувались до мого дня народження! В центрі кімнати симпатична коробочка з бантиками, а там….спеціальні акрилові фарби для тканин, пензлики і маєчка!!!!Вже з нетерпінням чекаю, коли випробую це все!!! Про натягування вух тут ніхто не забув…, а от вуха підгорівши, тобто я повною мірою відчула скільки мені років))))))))
Робочий день також був сповнений сюрпризів!!! Тільки почавши збирати в мене розв»язується мотузочка, на якій висить кошик , куди я збираю ягоди…ягоди розсипалисьL…дозбиравши перші чотири корзинки мені урочисто вручають ще чотири…продовжують балувати мене подарунками!!! Погодка вдалась під кінець робочого дня не вдалою…моросить дощ, цілий день температура близько 15◦ …страшенно холодно, не відчуваєш ні рук ні ніг…перший раз серед робочого дня захотілось його кінця!
Добравшись додому гаряча ванна рятує ситуацію! Ще один приємний сюрприз – Наталя з Толіком, повернувшись з магазину, дарують мені букетик квітів…жовті троянди, оранжеві хризантемки, білі пахучі лілії – красота! Приступаємо до приготування святкової вечері! В меню у нас піцца і тортик! Процес приготування насичений і довгий!
Приходить запрошений гість – Діма Антонов…, ще один сюрприз - ще квіти – червоні берберки! Придумали ми вазу під мої квіточки - консервна банка обгорнута подарунковим папером)) В приготуванні приймають всі участь…у нас все вдається на славу…по всій хаті розносить приємний аромат пішковти з яфинами, готується крем, витягається з духовки смачнюча піцца – Сашка начаклувала над нею!
Тортик мій також мав свічечки!!! Розслабившись до нас навідується сон…втомлені, задоволені йдемо спати!
Ось так я відсвяткувала своє Д.Н.!
P.S. Велике спасибі всім за привітання - СМСочки! На жаль , всім відповісти, подякувати не маю змоги!
Початок наступного дня – 11 липня, нас радує порівняно теплішою погодою. Але як виявилось не на довго – після обіду знову холодний дощ …знову змокли, знову руки не служать – задубівши від холоду, болить спина…радує те, що сухі ноги! Хочемо грітись додому…Нас радує Деке – турбуючись, що ми захворіємо, відпускає нас раніше додому!!! УРА!!!
Гаряче вино з цукром, гаряча ванна роблять чудеса! І тут знову ще одна несподіванка – чуємо дзвіночок в двері – наша господарка КРІСТА…вчора просили в неї на тортик форму і сказали, що в мене Д.Н. Вона вирішила привітати мене і принесла коробку цукерок – дуже мені було це приємно…пригощаємо її тортиком! Признається , що вона святкує своє Д.Н. в понеділок - 13 липня, що було ще одною несподіванкою. Обов»язково її привітаємо! Дуже приємна людина, завжди готова нам у всьому допомогти! …дуже шкода , що не можемо нормально з нею спілкуватися із-за не знання мовиL Правда домовитись вже можемо – сьогодні я з Наталкою самі попросили в неї пилосос, попросилися попрати речі і навіть частково зрозуміло, що вона нам розповідала!!!
Завтра - 12 липня, в Лахендорфі ярмарок присвячена ЯФИНАМ…чесно кажучи вирішили, що на нього не залишимось – я з Сашкою їду в Целле.
Всім ПРИВІТ!!! ЦІЛУЮ!!!
Сьогодні 18 липня….вже минув тиждень як я нічого не друкувала! Прийдеться пригадувати, що ж цікаво було за цей часJ
Отже, в неділю, тобто 12 липня, в нас культурна програма : спочатку ярмарок , а потім поїздка в Целле! Ярмарка виявилася навіть цікавою, бо очікували ми , що просто продаватимуть кучу ЯФИН, на які ми і так кожен день вдосталь дивимосьJ в центрі Лахендорфа були виставлені старі трактори, машини, а також сучасні. Був представлений кран , на якому можна було піднятися, приблизно на 20 метрів, що ми успішно і зробили! Таке задоволення коштувало 2 євро, але було варте того – звідти відкривався краєвид на Лахендорф…хоча можна було б і по вище )))) Ну, без яфин звичайно не обійшлося!:)) Декке продавав зібрані нами яфини! Можна було куштувати їх , а також ще малину, аґрус, рибі злі, чорницю…Ще ми продигустували вино з яфин і сік – і одне і інше було смачним! Ще продавали мед, різної форми свічки бджолиного воску, солодощі…, які ,на жаль, були дуже дорогими, ну , як і все іншеJ
Прогулявшись ярмаркою, прямуємо до Целле з біціглями! Як я з Наталкою просила у нашої хазяйки біціглі – це треба було бачитиJ Просити біціглю, забувши як вона називається німецькою…ну, просто дуже весело, але все-таки спільну мову ми знайшли!!! Все більше радує те, що з контексту можу хоч щось зрозуміти, бо найчастіше ми спілкуємось просто посміхаючись, киваючи головою і говорячи : entschuldigen Sie bitte!, nicht verstehen, Danke schön! – вибачте будь-ласка, не розумію, гарно дякуюJ Прогрес звичайно є – можу домовитись про стірку, зичання велосипеда, щось поросити…Ось так і спілкуємось!
Так от, біціглі то нам дали, але які…я на такій ще в житті не їздила!!!! Мало того, що навіть максимально опустивши сидіння, я ледва діставала носочками до педалей, так і ці біціглі - просто раритет! Але треба сказати, що майже всі тут на таких їздять і взагалі напевно нема тут людини, яка б не мала велосипеда!!! Навіть собак на велосипедах вигулюють! Минулого тижня, повертаючись до дому, бачила сім»ю на велосипедах, картину важко описати, але спробую, - у батька за велосипедом причеплена дитяча колиска, в якій дитина рочків трьох, на велосипеді у спеціальному багажнику сидить собака, позаду їде дружина і ще одна дитина на чотирьох колісному велосипеді, такому як у мене був десь у рочків чотири!!! От так дружно всі тут їздять – починаючи від най-найменшого, до людей похилого віку!
Відлучилась я від нашої поїздкиJ З адреналіном в крові їдемо в Целле – 12 км. Вело доріжки, якщо в Україні і є , то не такі точно! Ними просто любо їхати – доріжка йде окремо від траси – окраїнами соснового лісу – їдеш і дістаєш задоволення, не зважаючи на велосипеди! Доїхавши до Целле, з перших хвилин захоплюєшся красою – в»їжджаємо в пішохідну зону через пішохідний мостик, який покладений через невеличку річку….я навіть не знаю як описати…дерев»яні байдарочки, квіточки, качки плавають...А які тут вулички гарні, а сам центр!!! Часу в нас обмаль, бо спішимо відправити листи Інтернетом, а ще починає падати дощик…Не зважаючи на цю дуже звичну для Німеччини мінливу погоду, любуємося містом! Напевно тут і дня мало, щоб роздивитися старі будиночки, от чому наступних вихідним знову прямуємо до Целле, тобто завтра!))
Трохи прогулявшись маємо повертатись до дому….мокра вело доріжка, ЧУДО біцігля , страх, адреналін, моросящий дощик - ось так приблизно поверталися! Я було дуже рада, коли побачила знайому калітку в Лахендорфі, а то останні спогади пов»язані з велосипедом насторожували…
Вдома гріємося і дивимося зроблені фото!
Наступного дня нас чекає початок нового робочого тижня…, чесно кажучи у вихідний хотілося б відіспатися після втомливого тижня, але не хочеться втрачати вихідні! На роботу йдемо не охотно…
Цей тиждень нас чекала СПЕКА!!! Навіть не знаю як ми її тут витримуємо, вдома попрацювавши 10 годин на палючому сонці….з мене напевно нич би ся не лишило!!! Хоча працюючи з 7 годин ранку спочатку освіжаємося ранковою росою! Дуже приємно, коли голі ноги мочить роса і взагалі зранку легше працюється. А ще , якщо попадеться рядочок біля самого лісу…співають пташечки, запах сосни, шелест листя, крім сосен тут багато дубочків і беріз, сходить сонечко….і тут як тут всю малину псують голосисті поляки, а тепер ще і українці))))
Повернувшись до дому – грязними, потними, втомленими …не забуваємо про нашу хазяйку , в якої день народження!!! До речі, останнім часом, тобто після того як приїхали наші любі українці, до дому добираємося пішки – приблизно ходьби 3км. Нас завжди відвозили, а тепер в черзі на мікробус стоять більше 30 чоловік – українці і поляки!!! …на разі вже менше, бо більшість взяли собі велосипеди. От, щоб не чекати черги, скоріше дойдемо пішки. Водій нас завжди хоче забрати першими, бо ми тут самі перші приїхали і всі нас знають, але нас супроводжують такими поглядами і словами, що точно краще пройтися. От згадала вираз обличчя українських дівчат, коли нас чотирьох до себе в машину забрав Декке))))))
Ну от, знову відлучилася) Прийшовши до дому, швиденько миємося, печемо нашій пані Крісті тортик, купляємо букетик квітів, які тут продаються в супермаркеті біля каси. Коли все готово йдемо вітати хазяйку! У Сашки відібрало мову…, тому хазяйку вітаю я…з моєю то німецькою!!! Радості її меж не було! Було видно, що їй дуже приємно! Через декілька хвилин вона нам приносить вишневий лікер і шампанське! А наступного дня, тобто вже у вівторок, після ще одного спекотного робочого дня нас пані Крісті запрошує на вечерю – барбекю, що вже для нас було дуже приємно! Навіть не просто запрошує, а каже, що ми зобов»язані, відмовитись не можемо! Відчуваємо дискомфорт тільки у мовному бар»єрі, але її дочка знає англійську, то хоч трохи поспілкуватись вдалося!
Тиждень виявився насиченим після робочими подіями! СЕРЕДА, тобто 14 липня, після роботи збираємось на футбол – Україна – Польща! …скажу я вам - ПОЗОР намL((( Грали наші нікудишньо, а ще краще сказати – ЖЕБРАКИ! Ніби то і не цілком сигінята, але в команді грати не знають…програли ми 2:7!!!!! Тут нічого додати! Я була фоторепортером, тому фото за мною;) Не зважаючи на програш, наші поступили дуже гарно – всім полякам і нашим виставили пиво і взагалі всі дуже дружні! Потім разом сиділи на травичці , а наші хлопці з Чернігова грали на гітарі!...сиділи ми не довго, а то прокидаємося ми тут у 5.30 ранку і треба висипатися, щоб були сили працювати…, хоча це нам не завжди вдаєтьсяJ)
В кінці тижня спеку періодично замінює гроза, от наприклад в четвер ми 3 рази змокли, а потім повисихали. Наш контролер , тобто РОБЕРТ слідкує за погодою і розповідає нам прогнози. От вчора обрадував нас після 11 годин роботи, що сьогодні прийде буря і робити скоріше за все не будемо. А сьогодні ранком….не дивлячись на дощ працюємо((( Аж холодно стає як згадує як воно, коли по рукам стікає вода в рукав, руки дубіють від холоду…На щастя, в обід погодка покращується - висушуємо себе і далі працювати!
Ще однією неприємністю є те, що крім оводів, яких тут стільки як у нас комарів, ще з»явилися оси, бджоли, джмелі, шершуни…от нашу Наталю вже 3 оси вкусили, мене поки ще не скуштували! Мною полюбляють ласувати, як і іншими, оводи, але таблеточка супрастіна і набряк сходить!
На разі - сиджу і набираю от цього листа J Всі пішли на футбол – матч-реванш)) Настрою чомусь у мене не було йти з ними…, але почувши рідні голоси по телефону почуваюсь краще!!!
Завтра плани у нас - це прогулянка в Целле! Минулої неділі в Інтернеті знайшли адреси вулиць , де можна підключитись до Wi Fi, сподіваємось, що завтра нам вдасться зекономити на Інтернеті))
МЕНТАЛІТЕТ
З менталітетом німців ми познайомились ще з перших днів перебування тут! Не дарма всі говорять про їх пунктуальність!!! Одного разу ми нібито спізнились на 2 хв, хоча насправді просто годинники у нас по різному ходили, то Декке не став нас чекати,а ми буквально в хвилинку розминулися! Ось чому чому, а цьому нам явно треба у німців повчитися!
Ще тут дуже поширений один жарт, якщо тобі роблять якусь послугу – дрібницю, ти звичайно дякуєш, а тобі у відповідь - «З вас 5 євро!» . Спочатку ти довго думаєш чи з тобою шуткують чи насправді – від німців всього чекати можна, вони собі ціну знають, а потім розумієш, що це жарт і почуваєш себе трохи ніяково.
Взагалі дуже приємні люди, але видно, що трохи закриті люди, порівнюючи з українцями, а можливо, просто застережливіші , передбачливіші…
От так от ми живемо!
ВСІХ ЦІЛУЮ!!! ВСІМ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ПРИВІТ! На жаль з усіма поспілкуватися не вдається.
____________________________________________________________________________
21 липня
На разі добралася до ноут бука трохи раніше ніж попередні рази, то ж спогади минулих днів ще свіжі!
Отже, як виявилось суботній футбол обернувся для наших знову невдачею…продули, але вже з рахунком 7:8! Наступного разу буде або ні чия або ж все-таки виграють!
В неділю, як я вже писала, у нас напрямок на Целле був! Ранком вибратися не вдалося, бо трохи відсипалися після втомливого тижня…та й стягти нашу Наталю з ліжка, як виявилося, не так легко))) Знову просимо велосипеди в нашої хазяйки! Нам повезло – їх у неї багато і тепер нам перепали аж цілих 3 біціглі на трьох! І у мене був нормальний відносно велосипед – я діставала до педалей!!!...але на цьому велосипеді прийшлось балансувати на сидінні!!!)))) Наталя біля таблички з перекресленою назвою Лахендорф злізає з вело (вона їхала з Тольою на рамі) і каже, що передумала з нами їхати…(((
Тепер подолали 14 км з легкістю, навіть не помітили як приїхали! Знову потрапили у казку…З погодою нам повезло! А ще ми потрапили на самісінький ПАРАД в Целле, самі не знали, що він там буде! …так поки і не знаю чому ж він все-таки був присвячений))) Було дуже гарно : костюми, жива музика, неповторна атмосфера…Вийшли на вершечок Ратгаус, тобто Ратуші – башні, звідти просто неймовірний краєвид….странькі будиночки вкриті черепичною…настільки гарно, я не можу це описати! Без дощу тут ніяк не обійтися- бачимо як насувається гроза! На повезло – в Палаці, який також знаходиться в центрі міста і де продовжувався парад можна було без плати за вхід погуляти, що ми і зробили і дістали масу емоцій!!! Як виявилося, ще в 12 ст. Целле був центром королівства і взагалі важливим знаменитим містом, а вже згодом правління перейшло в Ганновер. …а який парк на території Палацу – старезні дерева, травичка, ставок, річечка, качки, лавички! Під одним із дерев перечікуємо дощJ
Також потрапили до церкви Св. Марії, яка почалася будуватися ще в 13ст.! Так там добре, дуже заспокійлива аура, тихо, спокійно…
Дощ скінчився і ми знову йдемо шукати нові цікаві місця! Ці малесенькі вулички – ними безкінечно можна гуляти! Натрапляємо на одній з них на розмовляючі фонарики : десь 6 фонарів один біля одного, у формі людей, - вони балакають між собою про Целле, тобто це пізнавальна інформація. Коли якийсь з них розмовляє, то в нього мігає фонарик – дуже цікаво! Милих дрібниць тут дуже багато – старий поштовий ящик, годинники, фонтанчики…
Знову перечікуємо ще один дощ – світить сонце і паде дощ – зовсім звична для Німеччини погода!:) Нас порадувала веселочка, а які фото вийшли….я просто в захваті!!! Вирішили , що без морозива додому не їдемоJ Толя нас пригощає морозивом! За 2 євро максимальна порція – смачно і багато!
Знаходимо свої велосипеди і прямуємо задоволені додому! По дорозі знову насолоджуємося вело доріжками і запахом хвойного лісу! Перед нами знак - Лахендорф і … «невеличка» неприємність – у Сашки спустило колесоL Уявлення не маю, де воно могло пробитися??? Тут просто ідеальна чистота!!! Такого як бити скло на дорозі не зустрінеш…скоріше за все воно просто віджило своє)) Наступного дня Толя поїхав купляти нову камеру, але як виявилось наша хазяйке вже це зробило, тож просто заплатили їй 10 євро!
Отже сьогодні 21 липня - другий робочий день тижня! Як і в понеділок на роботу ми йдемо не охотно))) В ці дні нам попалася гарна ягода і збираємо досить багато! Я навіть один раз зуміла перевершити Сашку, але зато Наталя зуміла перевершити всіх назбиравши 70кг!!! В кінці дня Деке оголошує, що більше в дощ не працюємо, мокру ягоду не збираємо, оскільки там, куди він її здає не хочуть приймати та й вже занадто багато збираємо за день))) Нас працює більше 100 чоловік!!! Тепер чекаємо дощу)))…але як завжди буває – закон підлості – напевно тепер буду ЖАРА!)))
Ще одна просто страшенно приємна, радісна, довгождана новина – є ІНТЕРНЕТ!!!!!!!!!! У сина нашого Деке – Арні , вдома є WiFi!!!!!!!!! Ми поросилися чи можна в дворі підключитися і він дозволив!!! Сьогодні Сашка його випробовувала, а я завтра! Вже дочекатись не можу! Відправлю вам і цього листа! Фото вам покажу, нормально поспілкуюсь!
Тепер йду спати, а то все ж таки рано вставати, а я тут роздрукувалася! Котіци нема, щоб мене рано стягала з постелі)))
ДОБРАНІЧ!
24 липня 2009 р.
Зараз 9.30 ранку і ми ДОМА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Своє задоволення передати важко J ми так довго цього чекали!!! Вранці встаємо – паде дощ, а ми неохотно збираємось на роботу, знаючи, що робити все одно прийдеться….((( Приїхавши на роботу чекаємо наших шефів. І тут приїжджає Деке, ми очікуємо, що він скаже : «Дощ не дощ, маємо працювати, нам потрібна ягода…», а він каже : «ДОДОМУ!!» Посмішки приховати на наших обличчях просто не можливо J Стримуємося, щоб не закричати від щастя! Він нам повідомив, що замовник яфин відмовляється від мокрих яфин, оскільки вони до нього потраплять тільки в понеділок…з них за такий час нічого хорошого не залишиться! Зараз трохи прибираємо, оскільки втомленими після роботи нам зовсім не хочеться прибирати J Потім придумаємо собі на сьогодні якусь програму!)
Трохи пишу не у хронологічному порядку, бо свіжі емоції важко втримати, а зараз трохи повернемося в попередні дні!
Отже, свою попередню розповідь я завершила у вівторок, а сьогодні п»ятниця. У вівторок - 21 липня, Сашка підключилася до такого довгожданого Інтернету. Поспілкувалася з рідними, які вже так довго чекали на зв»язок! Наступного дня моя черга, якої я вже з нетерпінням чекала!
Наступний робочий день, тобто середа 22 липня , виявився дуже продуктивним! Була наснага працювати і були чудові ягоди! Вся плантація побила свої рекорди у зібраних кілограмах! Я назбирала 65 кг!!! …насправді, порівняно, це і не так багато L От , наприклад, Сашка у нас взагалі з моторчиком в руках – вона назбирала максимум по всій плантації – 86 кг!!! Ціна звичайно за цей день була мінімальною…, але добре, що вона в нас не може опускатися нижче 0,92 євро за кг. Деке було вираховано, що насправді по зібраним кілограмам ціна мала бути 0,77 євро за кг, але контракт є контракт!
Задоволені своїми успіхами повертаємось додому! Я в очікуванні спілкуванні з рідними! Помившись, провечерявши, прямуємо з Сашкою до Деке в двір до інтернета! Арні наше містечко в них в дворі називаємо Інтернет кафе))))))))))) Так прикольно, що можемо спілкуватися по скайпу, але поки, на жаль, чуємо всіх тільки ми, а нас тільки можна побачити по вебкамері , а відповідаємо махаючи головою, подаючи знаки і друкуючи відповідь! J Так приємно було почути рідні голоси і при цьому всі одразу!)))) Всі найсівжіщі новини почути , послати повітряний цьомик, помахати всім рукою)))) Я так заспілкувалася, що ноут розрядився і так і не встигла закинути фото і поспілкуватися з друзями, але все ще попереду! Вибачайте, що всім окремо не пишу, бо на це не вистачає часу…Коли залізла в нет не знала за що в першу чергу хапатися!
В цей час Толя з Наталкою пішли гуляти : потрапили на ще один футбол, де наші ще раз намагалися відігратися перед поляками! І їм це вдалося! На кінець то наші виграли з рахунком 7:2! Напевно, просто поляки розслабилися і це вже не було для них так принципово J
Працюють з нами двоє близнят - дівчата з Рівного. Живуть вони не в Лахендорфі , а сусідньому селі - Баденбостелі. Там наших українців живе десь 17 чоловік, серед яких ОДИН хлопець, я йому співчуваю)))) Цього дня у них був ДН (тобто близнят)! Толя таке пропустити не може!!!!....додому він не повернувся ВЗАГАЛІ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Чим далі, я все менше в шоці від , навіть не знаю як це назвати, - такого ставлення, поведінки, безтурботності, пофігізма, свинства……, але це вже було занадто!!!! Мало того, що я з Сашкою допізна його чекали, так ранком він приїхав на плантацію як ні в чому не бувало!!!!
23 липня
Наступний день був дурний!!! L Жахлива погода , в яку ми працювали : гроза , мокрі , з нас цяпає, а ми збираємо!!!!! Назбирали майже нічого…я назбирала всього 32 кг!((( З Тольою, як ми домовились, не говоримо! Обідаємо самі, нам більше перепало, з»їдаємо Толіну долю))) Толя в той час зичає велосипед і їде в магазин купити щось собі їсти, бо гордість не дає йому попросити у нас вибачення , хоча б у Сашки! Згодом хтось йому сказав, щоб йшов з Сашкою миритися, сам не догадався!!!!!! Чесно кажучи, мені було навіть противно на нього дивитися…, навіть не із-за останьої ситуації, а взагалі кучу всього вже назбиралося і це була остання капля….на жаль, мене на довго не вистачає – витримала я тільки один день((((Уже перед кінцем роботи нас відпускають додому…Вдома відігрівшись ванною і чаєм , успішно засинаємо)))) Черга потрапити в нет дійшла до Наталі, то ж вона прямує до Деке!
________
Я з Сашкою вирішили, що в неділю їдемо в БРЕМЕН!!!! В Целле звичайно є багато чого ще дивитися, але хочеться щось ще побачити. Ніхто з нами більше їхати не хоче…ЕКОНОМЛЯТЬ! Напевно ще інші наші українці позбираються, то ж компанія буде J Плануємо брати Групентікет, тобто квиток на групу – виходить на багато дешевше . Наприклад до Гамбурга звичайний квиток на одну людину з Целле коштує 33 євро, а групентікет на 5 чоловік 27 євро!!!!!!!!!!!! Тут ніхто не перевіряє чи насправді по цьому квитку їде 5 чоловік, тобто дозволено і одній людині їхати за цим квитком, що також виходить дешевше. Якщо це перевести на гривні, то звичайно виходить ДУЖЕ дорого, але порівнювати не варто…намагаємось ставитися до цих цін по-німецьки , бо за їх мірками - це навіть зовсім не дорого.
25 липня 2009 р.
Сьогодні день вдався холодний і мокрий…Суто німецька погода не дає нам покою!!! За весь день одягаєшся і роздягаєшся 20 разів!!! Гроза тут береться просто ні звідки : світить сонечко, а потім ні звідки беруться чорні хмари , вітер - одним словом гроза, а краще двома – гроза і буря! Не зважаючи на це ми рвемо ЯФИНИ L Чесно кажучи, з самого початку на ставлення до нас ми не скаржилися, та й тепер не варто, але чим далі , то все більше відчувається, що ми просто дешева робоча сила…Працюючи в дощ, десь в градусів 16 – руки дубіють від холоду, ти мокрий…відчуття далеко не з приємних, а при цьому тобі в строгому тоні говорять, що ти маєш працювати і лишніх питань не задавати…ось так! Збираючи яфини мрієш про гарячу ванну, гарячий чай і тортик , який зробили вчора….Повернувшись додому саме так і зробили!!! Тепер відігріта, сита сиджу і друкуюJ
Завтра - ВИХІДНИЙ!!! …ми вже переживали, що у нас його відберуть у зв»язку з тим, що вчора нас розпустили по домам, але Роберт сказав, що у нього законний вихідний, у який він не збирається працювати, не зважаючи на те, що скаже Деке! Звичайно Деке міг би сам нас контролювати, але сидіти з нам він не буде, тому у нас теж законний вихідний. Їдемо ми у Бремен!!! Як виявилося Толя їде з нами, отже їдемо втрьох , а також ще двоє українців – п»ятеро! Сподіваюсь, що з погодою нам пощастить і ми чудово проведемо час!
Чекайте на нові враженняJ
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
calm
